Як зробити душ

Як зробити душ? Адже душові кабіни стають все більш звичайним елементом ванних кімнат міських квартир або приватних будинків. Іноді вони встановлюються як повна альтернатива ванним, але частіше, якщо дозволяє площа, як додатковий варіант для гігієнічних процедур. Любов до них пояснюється перш за все тим, що сучасна людина не готовий витрачати надто багато часу для прийняття водних процедур, зводячи їх до суто гігієнічного заходу. І душ, в цьому випадку, більш зручний. А так як приймати його в звичній ванні не дуже зручно, то необхідно задуматися про те, як зробити свій душ, наприклад, у ванній кімнаті міської квартири.

Саморобна душова кабіна допоможе заощадити місце у ванній, тому що її можна зробити будь-якого розміру і конфігурації.

Варіанти для пристрою

Найпростіший і, як правило, найдорожчий варіант - купити готову душову кабіну з повним оснащенням. В цьому випадку необхідно буде лише підготувати підставу і виконати монтаж: зробити збірку і підключити комунікації.

Але такий варіант може виявитися невідповідним через багатьох причин. Перший, і часто основною, досить висока ціна, навіть на моделі, які не мають спеціальних додаткових опцій, наприклад, гідромасажу. Друга причина - не завжди стандартні і не дуже великі розміри ванних кімнат не дозволяють зупинити на них свій вибір, особливо якщо немає бажання відмовлятися від ванни. А третя причина - банальне бажання зробити душ таким, яким він максимально відповідатиме вимогам, в тому числі і естетичним, господаря і його членів сім'ї.

Пристрій готової душової кабіни.

Душову кабіну цілком реально зробити самостійно або замовити цю роботу фахівцям. В цьому випадку можна чітко визначити розміри площі, яка може бути виділена під неї і її місце розташування. Її зовнішній вигляд цілком можливо втіленням мрії, вся внутрішня «начинка» буде підбиратися виключно за побажаннями власника. Крім того, в цьому випадку є можливість всю ванну кімнату виконати в одному стильовому рішенні.

Якщо душ в квартирі вирішено влаштовувати за індивідуальним проектом, то в цьому випадку його можна скомплектувати з окремих елементів повністю, в тому числі стінки з дверима і піддоном. А можна придбати лише максимально функціональну душову стійку, а все інше зробити самостійно, виклавши стіни кабінки з цегли з подальшою їх обробкою керамічною плиткою. Для найсміливіших в прийнятті нових дизайнерських знахідок можна рекомендувати замість плитки клінкерну цеглу, більш звичний в фасадній обробці. Але його унікальні властивості, які забезпечуються високою щільністю матеріалу, ідеальні для умов з постійною високою вологістю, і на ньому не відбувається розвиток різних грибків, зокрема цвілі.

Залежно від місця розміщення, душова кабіна може мати чотири, три або навіть дві стінки, але в кожному разі часто однієї зі стінок є двері. При бажанні душ можна розмістити і в центрі приміщення, але найбільш раціональним варіантом є його кутова установка.

Крім економії корисної площі, вдається скоротити витрати і на його облаштування, адже дві стіни в цьому випадку вже є, а іноді навіть і з обробкою.

Пристрій з піддоном

Душова кабіна без піддону візуально розширює і робить більш цілісним простір у ванній.

Багато хто вважає, що душова кабіна обов'язково повинна бути з піддоном, але це абсолютно не так. Вельми виграшним в плані оформлення простору є душ без піддону, так як він не ріже простір, навпаки, допомагає його візуально розширити, особливо якщо в обробці використовувати ті ж матеріали, що і в решті частини ванної кімнати, або побільше скла і прозорих конструкцій. І те, що його місце розташування, це квартира, не є перешкодою. І з практичною боку, користуватися душем без піддону значно зручніше. А для відводу води влаштовується похилий підлогу з трапом.

Якщо вирішено робити душову кабінку з піддоном, то спочатку необхідно підготувати рівне поглиблення в стягуванні підлоги. Важливо точно виконати каналізаційний стік, для його повного збігу зі зливом піддону. Монтаж піддону потрібно виконати впритул до стін, додатково слід обробити захисними від води складами шви. Для цього можна використовувати гідроізоляційні суміші, але найбільш ефективні для швів силіконові герметики.

Особливості без піддону

З огляду на, що, як правило, міська квартира знаходиться в будинку з сусідами, то, щоб не псувати з ними хороших стосунків, в разі влаштування душа без піддона слід подбати про надійну гідроізоляції підлоги. Додатково слід обробити гидроїзолірующимі складами і стіни.

Бетонна основа кабіни гідроізолюють бітумною мастикою.

Високу ефективність забезпечує комбінування різних видів гідроізоляції. Наприклад, до того, як зробити душ, бетонну основу спочатку обробляється бітумною мастикою, а потім наноситься два-три шари гидроизолирующего складу, після висихання представляє собою гумове підставу. Для стін може виявитися достатнім обробка тільки мастикою, але краще їх, хоча б на висоту 0,5-1 м, обробити прогумованим складом.

Спочатку на бетонну основу наноситься багатошарова ізоляція від води.

Після чого встановлюється слив або трап і заливається стяжка товщиною не менше 5 см з дотриманням певного ухилу для забезпечення руху води самопливом. Її можна робити традиційним способом з піщано-цементної суміші, але зручніше працювати спеціальними сухими сумішами, що самовирівнюються. Вони забезпечать не тільки ідеальне покриття, але і більш високу надійність. Важливо врахувати, що якщо душ планується без піддону, то заливати доведеться всю підлогу ванної кімнати. Виняток становлять лише ті випадки, коли кабіна має бортики по периметру.

Оздоблення і монтаж обладнання

Розміри для монтажу душової стійки.

Після того як завершені роботи по влаштуванню душа, можна приступити до обробки. У разі вибору параметра з використанням готових елементів стін, то вони монтуються відповідно до інструкції, а якщо стіни зводилися самостійно, то їм буде потрібно обробка. І конкурентів у керамічної плитки в цьому випадку практично немає. Для стін душової замість цегли можна використовувати склоблоки: на сучасному ринку будівельних матеріалів вони представлені у великому асортименті і в широкій колірній гамі.

Далі встановлюються двері, які найчастіше бувають з таких вологостійких матеріалів, як пластик, скло або склопластик, що поєднує переваги двох попередніх. Але іноді допускається і варіант без дверей, а для захисту ванній від бризок можна встановити ширму.

Завершальний етап - встановлення та підключення душового устаткування до заздалегідь підведеною комунікацій. У підсумку, в стислі терміни в квартирі з'явиться ще один, але досить функціональний і зручний сантехнічний прилад, який цілком здатний собою навіть прикрасити ванну кімнату.